Мальви. Орда - Страница 156

К оглавлению

156

Дастархан — килимок, на якому розкладають їжу.

Чінґяне — циган (татар.).

Кушак — крамовий пояс.

Чауш — посланець.

Ат–мейдан — іподром.

Петроні — квартал Стамбула.

Селямлик — чоловіча половина турецького дому, султанського палацу.

Дефтердар — міністр фінансів.

Бостанджі–баша — шеф субашів — охоронців громадського порядку в османській Туреччині.

Орта — яничарський полк.

Улем — вище юридичне духовенство.

Кизил ельмада герюшюрюз! — Ми зустрінемося в країні золотого яблука! (турецьк.)

Тюрбе — гробовець.

Тюрбедар — цвинтарний сторож.

Фатиха — перша сура Корана.

Каурма — суп із баранини.

Якши джигіт, біюк бакшиш — хороший юнак, великий бакшиш.

Оджак — яничарський корпус.

Яничарка — яничарська рушниця.

Пищаль — ручна гарматка — зброя яничарів.

Корпус яничарів ділився на три з’єднання — булуки. Стамбульський булук складався з 60 орт.

Аджем–оґлани — іноземні юнаки (турецьк.).Яничари–школярі.

Сардар — полководець. Так називали яничара–аґу.

Чаушлар — наглядач за поведінкою яничарів у бою. Чаушлари їздили на фарбованих конях, щоб виділятися серед воїнів.

Бесмеле — постійний вступ до сур Корану, до проповідей.

Моакіт — відаючий годинниками при мечетях.

За мусульманською демонологією, мерці перетворюються на вурдалаків.

Чардак — балкон, галерея.

Рахіб–хоне — послушниця дервішського монастиря.

Кет–худа — сільський староста.

Каїш–башак — напівлюдина, напівчорт (татар. демонологія).

Мекіри, оджу — злі джини, що перетворюються на собак, цапів.

Сабаних хайр олсун — доброго ранку! (татар.)

Алла раз олсун, дост–ака — спасибі, брате (татар.).

Каймак — твердий овечий сир.

Степи Узухри — так ногайці називали степи між Дніпром і Доном.

Кара–су — Чорна вода (татар.).

Ескі–Кирим — Старий Крим — перша столиця татарського ханства.

Театр Кара–ґез — театр на зразок вертепу.

Шекер — цукор (турецьк.).

Пашмаклик — віно для султанських жінок.

Капиджії — сторожа воріт султанського палацу.

Вислів Селіма Грізного (1512–1520): «Панувати — це суворо карати».

Грецькі папаси — грецькі священики.

Шаріат — мусульманське право.

Узенчик — у перекладі з татарської — річка.

Ярлик — ханська грамота.

Баскак — татарський збирач податків (у перекладі: той, що давить за горло).

Джіз’є — земельний податок з немусульманського населення і подушне.

Бешур — міра сипучих тіл, восьмина.

Кіш — стійло для овець.

Ашики — дитяча гра в кості.

Еклізі–бурун — найвищий шпиль Чатирдаґу.

Хизр — покровитель подорожніх і пастухів.

Харт–ана — бабуся.

Ібліс — злий демон, сатана.

Уруш–кіш — місце перебування отамана чабанів.

Танґ атар — світає (татар.).

Джаханнам — пекло.

Єлдиз — зірка (татар.).

Мезарташ — надмогильний пам’ятник.

Ватажки повстань проти османського уряду на початку XVII ст.

Аталик — вихователь ханича.

Сотня капи–кулу — сейменів, що формувалися у Криму на зразок турецьких яничарів, називали капи–кулу (в перекладі — дверними рабами).

Кисея — тонкий прозорий крам.

Паша–каписи — канцелярія великого вождя.

Рамазан — мусульманський осінній місяць посту.

Мосахир — барабанщик, вуличний сторож.

Тугра — державна печатка.

Дабірство — риторичне мистецтво.

Пастирма, баклава — страви з баранячого м’яса.

Гамали — носильники.

Кяшкуль — мисочка з кокосового горіха.

Вейсі і Нефі — турецькі поети–сатирики початку XVII ст.

Капу–аґа — церемоніймейстер.

Султан–мезади — султанське торжище.

Капудан–баші— адмірал флоту.

Юк — турецька міра грошей (100 тисяч акче).

Салердар–аґа — начальник придворних зброєносців.

Дост–ака — рідний брате (татар.).

Огли–калям — інтелігенція (турецьк.).

Клепсидра — водяний годинник.

Гашник — чоловічий шовковий пояс.

Коп! Іаша! — Встань! Живи! (татар.)

Острів Кандія — Крит, належав Венеції.

Шертна грамота — договірна грамота.

Йстер!— Досить! (турецьк.)

Санджак — прапор (турецьк.).

Намазний день — день молитов за померлі душі.

Хийгач — паляниця на курдючному салі.

Бекеча — наложниця.

Кябін — весілля.

Вай, вай, анам!— Ой, ой, мамо! (татар.)

Шаламаджа — турецький шовковий крам.

Чонґар — інструмент, схожий на гітару.

Бакчибаша — сторож базару.

Хто хотів звернутися до султана на вулиці, тримав засвіченого факела над головою.

Ямаки — гарнізонні яничари.

Магріб — молитва при заході сонця.

Купець–касапчі — різник (татар.). Так татари називали російських купців.

Меним оглим, яш ярем — мій синочку, молоденька половинко (татар.).

156