Хан–джамі — ханська мечеть.
Ермене–маале — вірменська вулиця в Бахчисараї.
Аяк–капу — ханський придворний, що вводить послів.
Драгоман — тлумач, перекладач.
Аманат — заручник (татар.).
Граф де Брежі — французький посол у Польщі за часів Хмельниччини.
Ялан — брехня (татар.).
Ата — батько (татар.).
Назджаз — ніжна моя! (татар.)
Недим — султанський товариш по чарці, що мав право заходити до султана в неприйомні дні.
Касида — панегіричний вірш.
Кейф — розваги, безділля.
Яничари–секбани — у перекладі — ловчі, псарі (яничарська орта, з якою султан ходив на полювання).
Чугадар — посланець–скороход.
Караджа–оґлан — турецький поет першої половини XVII ст.
Йолюм — смерть (турецьк.).
Аман — помилуй (турецьк.).
Шахзаде — султанський син.
Девширме — система, за якою набирали іноземних хлопчиків у яничари.
Аджем — чужинець (турецьк.).
Джеляд–одаси — кімната катів.
Балик–хане — рибальський дім.
Азраїл — архангел смерті.
Маш Аллах! — Оце так! (татар.)
Бахмати — малі татарські коні.
Вай харин — гаразд (татар.).
Хікмети — повчання (татар.).
Пшевудці — провідники (польськ.).
Quasi alter rex — ніби другий король (лат.).
Баглай — лінивець.
Koniec Polski — кінець Польщі (польск.).
Co pan mowi!— Що пан каже? (польск.)
1621 року гетьман Сагайдачний разом з польським військом розбив турків під Хотином.
Шукайте жінку! (франц.)
Фара — перший клас у колегії.
Quo vadis, Domine? — Куди йдеш, Господи? (лат.)